Корзина
70 отзывов
ООО "Sunberry - Ukraine"
+38096-21-39-440
+380
97
773-06-37
+380
96
213-94-40
kyivstar, WhatsApp, Viber, Telegram
+380
73
421-98-75
life:)
+380
95
383-57-46
MTS
Головним партнером хлібороба має бути природа

Головним партнером хлібороба має бути природа

Головним партнером хлібороба має бути природа
Які основні секрети успіху і процвітання українського фермера в Україні? Як зберегти родючу землю та чисту воду для майбутніх поколінь? Які основні помилки допускають фермери і як їх попередити? В цій статті є відповідь практика-агронома Джиги Саші.

03.03.17

Фермер Олександр Джига: «Головним партнером хлібороба має бути природа»

Фермер із Тиврівського району, що на Вінниччині, Олександр Джига – людина, яка вміє за зовнішніми ознаками рослин, землі і людей, визначати, яких хімічних елементів їм бракує. Цей дар він перейняв від свого батька Сергія Івановича, з яким заснував овочеву ферму. Проте третім їхнім повноцінним партнером є природа, з якою співпрацюють заради виробництва чистої, корисної для людини продукції. На площі 20 га, Джиги вирощують овочі, капусту, буряки, моркву, помідори, огірки, інші культури, а також кавуни для власного споживання, в теплиці – перець, помідори, розсаду овочевих культур. Розмовляємо з Олександром про секрети взаємодії із землею.

 

–Олександре, то як вам вдається з першого погляду визначити, чого бракує українській землі?

–На різних полях і земля різна. Все залежить від грунтово-кліматичних умов і господаря. Ми якось проводили зустріч із студентами Чернятинського аграрного коледжу, де навчався мій батько, і запитали: з яких елементів в основному складаються рослини? Чуємо відповіді: «З азоту, фосфору, калію…». А простий фермер каже: «Найбільше вуглецю». Відповідь правильна. Потім ми довели, що 50% сухої речовини рослини становить вуглець і лише 15-16 – мінеральна частина: азот, фосфор, калій, мікроелементи. Студенти були здивовані, бо підручники вчили їх зовсім по-іншому. Але грунт забарвлений у чорний саме завдяки вуглецю, а не калію, який у природній формі червоний, і не фосфору, який сірий, і не кристалічному азоту, котрий прозорий. А тому за кольором грунту, його структурою, можна одразу визначити, чого йому бракує, де грунт має органічний характер, а де він занадто мінералізований. На жаль, українські чорноземи стали втрачати свою силу, і чорний колір на багатьох полях не такий густий і насичений, як ще 20 років тому.

–Чому так відбувається?

–Тому що багато аграріїв намагаються зекономити, наприклад, на аналізі грунту. А тому господарюють на ньому, як сліпі кошенята, вносять, що їм порадить, або запропонує якийсь продавець. Через те вносять надлишок якихось елементів, і навпаки, недодають, землі того, що їй бракує. Але в наслідок такої сумнівної економії, не одержують прибутку, який могла б їм дати земля. Дуже багато господарів досі не знають, що таке комплексні добрива, мікродобрива, біопрепарати і використовують лише азотні добрива,  обробляють площі пестицидами, не зважаючи на регламенти, і навіть не читаючи інструкцію. Через це зростає пестицидне навантаження, продукція містить надлишок шкідливих речовин і в той же час їй бракує цілої лінійки корисних для людини мікроелементів.

– Свою технологію ви називаєте інтегрованою. Чому?

–Спостерігаючи за луками й лісами, де все буяє без застосування хімії, ми задумалися на тим, як максимально використати природний потенціал землі. Ми назвали нашу технологію мікосинергія –  взаємодія двох субстанцій: природи і землі з одного боку та  хімічних засобів – з іншого. Тобто я не відкидаю фактор упливу мікроелементів, бо нерозумно, коли ти зламав руку, мазати її трав’яним настоєм, треба йти до хірурга, щоб вправив кістку, наклав гіпс. Так само і в рослинництві, якщо трапився якийсь форс-мажор, були дощі, рослини вразила сильна інфекція, в такому випадку з нею дуже важко впоратися з допомогою біопрепаратів. Тоді не залишається нічого іншого, як використати пестицид, але це треба робити з розумом. Однак після того, як він розпадеться, треба відновити мікрофлору. Наша головна культура – капуста, яка на Вінниччині є по суті другим хлібом. Її у нас і квасять, і тушать, готують голубці та інші страви. А тому й вимоги до цього продукту у споживачів підвищені. Виходячи з цього, ми й будуємо нашу технологію. Передусім площу під цю культуру готуємо з осені, вносимо добрива, але на основі результатів аналізу грунту. Робимо його раз на три роки на вміст азоту, фосфору, калію.

–А де ви його робите?

–В Києві, в лабораторіях «Агробонус» та «Агротест», акредитованих американцями, але найчастіше все ж  – в Польщі, там такі аналізи дешевші в рази. Ми приблизно знаємо, скільки може винести з гектара площі 80 тонн урожаю капусти. Але аналіз дає нам розуміння, скільки такі втрати становлять в розрізі елементів, після цього вносимо у грунт все, що йому бракує, але в розрахунку на те, що половину поживних речовин добудуть  мікроорганізми з недоступної форми. Це дає змогу використовувати на 30% менше добрив, ніж у господарствах із традиційними, суто хімічними технологіями. Коли ж вносимо якісь мікроелементи, наприклад, бор і молібден на капусту як засіб від бактеріозів, а також для того, щоб були більшими листова маса та цукристість, то беремо ці елементи і згодовуємо їх спочатку мікроорганізмам, а потім вносимо останніх на поле. Частина з них гине, в наслідок чого вивільняються мікроелементи, які були ними спожиті, а решта продовжує жити.

–І що це дає ?

–Наприклад, рослина, котра немає мікоризи на корені і через це його площа невелика, під час посухи відчуває стрес. Але цьому можна запобігти, якщо поселити мікоризу на кореневу систему, завдяки цьому остання збільшується в 10 разів. Річ у тому, що між грибом і рослиною встановлюється своєрідна співпраця: перший зацікавлений у тому, щоб рослина розвивалася і підгодовувала його виділеними цукрами, друга – в тому, щоб гриб жив, бо він постачає їй воду, мікроелементи і необхідні фітогормони, наприклад, ауксини і цитокініни, до речі, їх можна придбати і в синтезованому вигляді, але внесення таких препаратів не гарантує ефекту, тут можна переборщити, або недодати. Система, за якою ми працюємо, самозбалансована, вона сама знає, скільки і чого треба виробити, і в який час задіяти той чи інший гормон. Треба розуміти, що гриб в екстремальних умовах готовий до останнього захищати рослину, навіть жертвуючи собою, бо це його дім. Але він має унікальну здатність відтворюватися за сприятливих умов.

–Добре, від посухи захистилися, а як допомагає ваша технологія в боротьбі з бур’янами та хворобами рослин?

–Кожен знає, що після прийому сильних антибіотиків, потрібно відновити мікрофлору кишківника, бо все буде йти транзитом, щоб ти не з’їв, тобто треба приймати пребіотики. Чому ж ми не використовуємо таку методику для рослин? Умовним відповідником антибіотиків в рослинництві можна назвати засоби захисту рослин. Ну, наприклад, фермер працює за схемою хімічної компанії, вніс фунгіцид, який діє три-сім днів. Потім знову треба здійснювати обробку, після якої рослина зазнає стресів, і в тому числі через втрату мікроорганізмів в кореневій системі. А тому логічно використати відповідник пребіотика – засіб для відновлення мікрофлори. В нашому випадку – це біопрепарати. Бо, як кажуть, святе місце порожнім не буває. Якщо зникнуть корисні мікроорганізми, їхнє місце можуть посісти патогенні. Це може бути фузаріоз чи бактеріоз. Причому, якщо застосовувати біопрепарати, кількість хімічних обробок можна зменшити втричі, що зекономить вам купу грошей і дасть змогу виростити значно чистішу і смачнішу продукцію. І головне, ви не отруїте навколишні озера, річки і колодязі.

–А тепер давайте по порядку …

–Отже, ми вносимо міндобрива відповідно до аналізу грунту, далі – бактеріальні препарати, для профілактики захворювань, щоб вибити ворога з поля, потім при посадці ми обробляємо коріння ризоутоворюючими біопреапаратами, наприклад, міковіталом і  плюс додаємо бактерій, які містяться в «Органік-баланс». Міковітал містить мікоризоутоворюючі гриби на основі чорного трюфеля, а «Органік- баланс» –біологічні мобілізатори, які вивільняють з недоступної форми в грунті фосфор, калій і азот. Це в еквіваленті замінює 250 кг нітроамофоски. Тобто у фермера є вибір: або вносити 250 кг нітроамофоски на гектар або замінити їх п’ятьма літрами біопрепарату. Якщо нітроамофоска коштує на сьогоднішній день близько 8 тисяч гривень за тонну, тобто на цю норму треба витратити дві тисячі гривень, то п’ять літрів біопрепарату обійдуться у 700 гривень.

–А де ви купуєте біопрепарати?

–Я співпрацюю з багатьма компаніями, перепробував все, що було на ринку. Завжди краще мати справу з тими, які мають великі масштаби діяльності, які дорожать своїм іменем, котрі виробляють якісну продукцію, тобто націлені не на один день роботи, а на десятиліття. Серед таких, як на мене, компанії «Біона», «БТУ-центр» із Ладижина, «Ензим» з цього ж міста. Пораджу також компанію «Центр-Біотехніка». Використовуємо її триходермін, пентафах – вірусний препарат проти бактеріозів, а триходермін – на основі гриба триходерма, який поселяється на корінні рослин, і підтягує поживу, плюс ефект профілактики кореневих гнилей. Спорова форма триходерміна, яку випускає «Біофарм», працює на листях, коли ми його вносимо, спори під час проростання триходерми виділяють антибіотики, щоб звільнити місце для проростання і таким чином дають дуже добрий ефект на рівні з хімічними препаратами. А такий препарат, як фітоцид, виробництва «БТУ-центр», або фітоспорін має дуже добрий фунгіцидний ефект. Наприклад, проти кучерявості листя на персикові. Дехто лікує дерева «хімією», а насправді можна було б покропити фітоспоріном або фітоцидом по листю, вражене листя відпаде, але оздоровлена рослина відновиться. При інтегрованій системі співвідношення «хімії» і біопрепаратів має становити відповідно 80 до 20. Але при цьому потрібно розуміти регламенти застосування: якщо розпад фунгіциду триває 21 день, то ти маєш його унести за 30 днів до збору врожаю і не пізніше. І не забувати чергувати «хімію» з біопрепаратами.

–Оскільки ваша система інтегрована, то в ній значну роль має відігравати органіка, яку сьогодні дуже важко знайти, бо тваринництво знищене. Як знайти вихід із цієї ситуації?

–Навіть якщо десь і можна знайти гній, то його транспортування і внесення спецтехнікою коштує дуже дорого. Сидеральні культури в овочівництві теж не завжди зручно використовувати. Якщо вирощую кабачок, то він залишається на моєму полі практично до перших морозів, не можу собі дозволити зібрати його у серпні, щоб посіяти сидерат, а потім його приорати. Але вихід є. Я використовую препарати на основі концентратів сапропелю, біогумусу, який може бути й рослинного походження, і навіть із бурого вугілля. Але за дешевими препаратами не раджу гнатися. Скупий платить двічі.

–Який урожай капусти одержуєте?

–Близько 80 тонн з га, хоча інші овочівники одержують і по 100, і по 120 тонн. Але головне для нас, щоб ця продукція була корисною для споживача. Бо зібрати 120 тонн – це, зрештою, не проблема. Дай побільше «хімії» і результат –  в кишені. Але річ у тому, що собівартість того продукту, що я виростив, становитиме 25-30 копійок за кг, а «захімізованого –  80-90 коп. Тобто ми вбиваємо двох зайців: клієнти щасливі з того, що споживають здорову їжу, а ми задоволені, бо одержали вищий прибуток. Ось така філософія нашої праці.

Розмову вів Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія

Предыдущие статьи
Меню
+380
97
773-06-37
djuice, WhatsApp, Viber
+380
96
213-94-40
kyivstar, WhatsApp, Viber, Telegram
+380
73
421-98-75
life:)
+380
95
383-57-46
MTS
21050УкраинаВинницкая областьВинницаЗамостянский р-н., ул. Оводова, буд. №81
ООО "Sunberry - Ukraine"
Альона
Карта