Вінницький Білий Трюфель, проект Мікосинергія, або як з 1 гектара зароблити 17545 € в рік з 1 гектара.
Практичний досвід культивування Білого та Чорного Трюфеля в умовах України.
Останні роки багато аграріїв задумуються над тим, щоб підвищити рентабельність свого виробництва, знайті вільну нішу, в якій не має великої конкуренції, а деякі задумуються над тим, щоб створити довгостроковий високоприбутковий бізнес не лише для своїх дітей, але й внуків. Плодо-овочеві культури потребують великих інвестицій часу, знань та грошей. Та ще й втрата основних ринків збуту і їх перенасиченість і не можливість вийти на нові, висока конкуренція та на фоні загального зубожіння населення збільшують ризик втратити всі інвестиції, особливо коли проти тебе виступають професіонали, які працюють з цими культурами не одне десятиліття.
Вихід один, бути першим, відкривати нові високорентабельні ніші, у яких немає конкуренції. Завжди перші отримують все саме найкраще, зривають Джек Пот. Коли біжать першопроходьці з племені підприємців і бачать кущ ягід, вони зривають самі смачні та стиглі ягоди, вдосталь наїдаються і повні енергії біжать далі до наступних подарунків долі. Потім прибігають більш обережні, які бігли протореною дорогою та не хотіли відкривати, щось нове та ризикувати – для них залишилися неспілі ягоди, листя та м'яких які гілячки. Смороду бурчати, коли комусь попадеться спіла ягода, дивом не забрана першими і дивляться косо один на іншого. В кінці добігають відставші і не має нічого дивного в тому, що їм все чимось смердить та потрібно гризти кору, щоб хоч якось вижити.
Уявіть, що до вас підходить Стів Джопс напочатку створення Apple та пропонує партнерство – якщо ви погодилися -ві мільярдер через декілька років ! А якщо не прийняли пропозицію, все просто – міліардер хтось інший, бізнес створиться без вас та вашої згоди.
Сюжет про Вінницькі Трюфелі починається з 4m10s.
Такою вільною нішею в Укараїні є вирощування білого та чорного трюфеля. Декілька місяців тому проскочила новина про створення першої трюфельної фермі в Україні та ще й прем'єр заявивши про доцільність прийняття закону «про дикорослі рослини», який дозволить експортувати червонокнижний вид закордон за тверду європейську валюту . Все це не просто так. Та мало хто знає, що трюфель вже більше століття культивується на українській землі. Знають місцеві жителі цей ділікатес під різними назвами: волові, або земляни, земне, чорне, біле серце, брувля чорна, хрупіль білий, сосновий, ємільчине, трувля біла, томбалан, жірушка. Трюфель - Tuber – від латинського бульба. В древньо-римській міфології Трюфель людям створив Юпітер вдаривши блискавкою біля корення священного дуба, поєднавши енергію блискавки, води, землі та рослини. Цікаво, що сьогоднішня наука говорити про трюфель, як симбіоз між рослиною, грибом, бактерією та тваринами.
Зростання він у грунті, на глибині, аж, до 0,5 м, а інколи майже підверхнею в симбіозі з коренем рослини-господаря. Зараз трюфель маловідомий гриб, майже забутий, одиниці грибників знає, як він виглядає і де його шукати. А раніше він був широко знанний та мав великий попит, у деяких поміщицьких горішниках його урожай дорівнював врожаю білих грибів. Трюфель великими партіями експортували з Царської Росії у Францію.
На території теперішньої України для пошуку делікатеса використовували баранів та навіть ведмежат, альо частіше всьго свиней, альо так як свині можуть швидко зїсти знайдений скарб та сильно руйнують ґрунт, для цієї мети почали дресирувати собак.
Головними ознаками для збиральника трюфелів є випуклий розтрісканий грунт, поритий дикими свиньми та оленями грунт, рої трюфельних мушок, які вечорами зависають над місцем зростання трюфеля, так як відкладають свої яйця біля трюфеля, потім їх личинки харчуються грибом. Коли знайшов 1 гриб, потрібно шукати поряд ще. Гніздо трюфеля зазвичай складається з 3-7 плодів. На промислових плантаціях трюфель збирають з джіпіес трекером, на якому відмічають місце знахідки, таким чином складається електронна карта зростання плантації та відстежуються тенденції урожайності.
Для дресировки свиней вибирають 3-4 місячних самок, які здатні відчути запах трюфеля на відстані 20 метрів. 12-15 років свинка буде надійною помічницею. Коли свинка починає ріті землю її відгонять і викопують плодові тіла. А хрюшці у винагороду дають варені боби, горох чи кукурудзу. Альо свиня швидко втомлюється і довго працювати не може. Тому краще використовувати собак, є спеціальна порода, яка традиційно використовується в Італії, але підійде будь яка порода, крім мисливських, які відволікаються на дичину та сторонні запахи. Саме краще зарекомендували себе коротконогі пуделі та дворняжки з грайливим, спокійним характером, самки. Їх поять молоком з відваром трюфеля, потім дають хліб з добавлянням трюфеля. Коли щенята підростають їх дресирують спочатку в кімнаті, ховаючи натерті грибами деревинки, або продирявлене яйці кіндер-сюрпризу в середені з трюфілем. Щеня, що знайшло схованку отримує їжу. Потім тренування переносять у двір, садок, ліс.
Відтворення. У природі, так як спори гриба не проростають на поверхні грунту, як у інших грибів і нерозносяться вітром, трюфелі необхідно приманити сильним приємним ароматом диких свиней, оленів, козуль, білок, мішею, трюфельних рижих мух ( Suillia tuberiperda ), які їдять плодові тіла, тім самим допомагають у поширенні виду на інші території своїми екскриментами з неперетравленими спорами. Екскременти тварин і служать поживним середовищем для проростання спор.
Трюфельні плантації закладають двома способами:
1) Шляхом висадки інокульованих саджанців у не перезволожені, піщано-глинисті карбонатні ґрунти багаті залізом та сіркою і органічними рештками рослини господаря, які добре прогріваються сонцем.
2) Шляхом інокуляції активованими спорами трюфеля спеціальними агрегатами коріння, вже існуючих плантації рослини господаря, попередньо простерилізованої та збагаченої спеціальним стимулятором приживання мікоризи.
Самий короткий шлях до отримання першого врожаю Трюфеля – знайте старі панські плантації заражені спорами гриба (адже трюфель може добре плодоносити на одному місці більше 100 років, промислові плантації здебільшого використовуються 50 років з максимальним урожаєм в 20 річному віці, облагородити його і отримувати прибуток за рахунок якого збільшувати плантацію. Так нікого і ми команда Мікосенергія, яка складається з фермерів та науковців, які працюють над вивченням та розмноженням Трюфеля більше 20 років та мікоризували не один десяток гектарів.
Скільки ж буде коштувати закладка 1 гектара трюфельної плантації?
Інокульовані саджанці ліщини, 10 євро за 1 рослину.
Рік | Назва капітальних | €/1 га. | Вартість технічного обслуговування | Продуктивність кг/1 га | Трюфелі €/1 га. | Надходження за рік | Накопиченя |
0 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
1 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
2 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
3 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
4 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
5 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
6 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
7 | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor | Lorem ipsum dolor |
Тобто, 1 гектар найдешевшого трюфеля принесе на десятий рік 1800 € прибутку, а на 20рік - 43200€ - це 2160€ в рік. Самий дорогий Пємонтський трюфель принесе при мінімальній ціні на нього 2000 € власнику плантації за 20 років 350 900 €, а це 17545 € в рік з 1 гектара! А якщо врахувати урожай фундука, то рентабельність виробництва збільшується в рази.
Хоча зараз немає змоги продавати гриби, вирощені на трюфельних фермах легально. Потрібно внести відповідні зміни до Червоної книги, щодо промислового розведення цього гриба і прийняти відповідний підзаконний акт, удосконалити закон про дикороси, який визначає можливість експортувати "даруй лісів", тоді трюфелі можна буде продавати не лише в Україні, а й у Європу. На сьогодні, як правило, продажі трюфелів відбуваються з України «вчорну», через посередників - зі Словаччини, Польщі та Угорщини. Далі товар йде в Італію, Британію, Росію, Францію, Ізраїль і Канади, але вже під європейськими логотипами. Є трюфелісти, які самі возять товар через кордон. У такому випадку, якщо партія відбірного делікатесу коштує 40 000 євро, то половину доводитися віддавати «у кишеню» митникам.
В Україні ціна на трюфелі досить пристойна – ресторатори Києва, Львова та Одеси, Дніпропетровська готові до заміщення імпортних французьких грибів, і викладати від 4000 грн до 10000 за кілограм якісного товару. Як правило, схема така - постачальники трюфеля імпортують невеличку партію французських грибів та змішують з українськими. Отриману, значно більшу, партію продають в ресторани.
Цікаво те, що практично всі рослини піддаються мікоризації чорним ти білим трюфелем, окрім христоцвітих (оскільки вони виділяють токсичні для мікоризи речовини). Завдяки мікоризації рослина збільшує свою коренєву систему від 2 до 200 разів. Що дає сутєву стимуляцію мікоризованих рослин, робить їх стійкішими до посухи, хвороб та дозволяє краще засвоювати поживні речовини. При цьому, плодове тіло трюфеля з'єднання являється на 6-12 рік після інокуляції тільки на деревах-господарях. Як показує практичний досвід виробників трюфелі, найбільш придатними для мікоризації є горіхоплідні дерева. Волоський горіх, теж інокулюється і хоча плодових тіл трюфель на ньому не утворює, але розкладає токсичні виділення коренів дерева, що уберігає сусідські дерева від пригнічення при сільній густоті посадки. За рахунок інтегрованої системи живлення, зрошення перші трюфелі в інтенсивних горіхових садах можна отримати вже на 5 рік після інокуляції. Мікоризація трюфелем відкриває нові перспективи збільшення рентабельності та урожайності для зерновиків.
Багато хто задає питання чи не буде обвалу ціни на трюфелі? Відповідь 99% не буде. Поясню чому. Старожили трюфельного бізнесу пам " ятають, що в післявоєнні роки за сезон у Франції збирали до 300 тон делікатесу. Однак за сезон 2010-11 років вдалося зібрати лише 25 тон. Головними причинами зниження врожаю грибоводи називають занепад сільського господарства і експансію інших видів грибів, але ряд експертів звинувачує в цьому глобальне потепління. Справа в тому, що трюфель дуже чутливий до зміни клімату. Наприклад, влітку 2003 року, у Франції була сильна посуха, загинуло 75% дикорослих трюфелів. На думку експертів, якщо нічого не робити, то під впливом глобального потепління сезонний врожай делікатесів в найближчі роки знизитися всього до 10 тон. З іншої сторони культура споживання трюфеля в Україні зростання, а отже, збільшується попит.
Пристойні гроші на туризмі. У світі з кожним роком набірає популярності зелений туризм, і як підвид його – полювання на трюфеля. Винахідливі європейці, вже майже століття заробляють на цьому. Так полювання на Трюфель тривалістю 2 години для групи коштує 360 євро, забрати знайдений білий трюфель буде коштувати 350 євро за 100 грам, чорний 60 євро за 100 грам. А якщо захочеться, щоб вам приготували вишукану страву з ділікатесу потрібно буде викласти ще 50 євро.
Клімат України ідеально підходить для отримання рекордних врожаїв якісного Перигорського Трюфеля. Досвід використання технології Мікосинергія для вирощування трюфеля, численні дослідження ареалів зростання трюфеля на Україні дали змогу побудувати чітку покрокову мапу створення трюфельних плантацій в умовах України.
- Головним партнером хлібороба має бути природаЯкі основні секрети успіху і процвітання українського фермера в Україні? Як зберегти родючу землю та чисту воду для майбутніх поколінь? Які основні помилки допускають фермери і як їх попередити? У цій статті є відповідь практика-агронома Джиги Саші.Повна версія статті